В работе проверено выдвинутое ранее авторами предположение о том, что специфически связываемые РНК-полимеразами прокариот олигорибонуклеотиды гомологичны узнаваемым этими ферментами участкам промоторов. Показано, что олигорибонуклеотиды, гомологичные «–10» области промотора (нетранскрибируемой нити), не связываются PHК-полимеразой Е. coli и являются, возможно, аналогами каких-то других регуляторных участков.
Перевірено зроблене раніше авторами припущення про те, що олігорибонуклеотиди, які специфічно зв’язуються РНК-полімеразами прокаріотів, є гомологічними впізнаваним цими ферментами ділянкам промоторів. Показано, що олігорибонуклеотиди, гомологічні «–10» області промотора (нетранскрибованій нитці), не зв’язуються PHК-полімеразою Е. coli і є, можливо, аналогами якихось інших регуляторних ділянок.
Authors have verified previously advanced hypothesis that the oligoribonucleotides selectively bound by the E. coli (T7 and T3) RNA polymerase mimick the promoter regions of DNA. It is shown that oligoribonucleotides homologous to the «–10» region of the promoter of the nontranscribed DNA strand are not bound by E. coli RNA polymerase and mimick the other specific signals.